«Брати Карамазови» (1880 р.) — останній роман Достоєвського, вершина його творчості, в якомусь сенсі головна праця всього його життя і одне з найвидатніших творів в історії світової літератури.
Загадка, пов'язана зі смертю і крадіжкою, сповнена напруги і пристрастей любовна історія, сімейна драма, що розгортається на очах читача, складні психологічні перипетії, безліч вплетених в основну канву інших гостросюжетних ліній — все це вмістилося в роман «Брати Карамазови», головною проблематикою якого є питання про Бога і безсмертя душі. А в центрі оповіді, як завжди у Достоєвського, — людина, яка мучиться сумнівами, розривається пристрастями, жадає кохання, влади, грошей, метається від добра до зла і від зла до добра, шукає свій шлях, свою віру, свого Бога.
Роман ліг в основу десятків екранізацій — вітчизняних і зарубіжних — і весь час стає предметом режисерських експериментів. Але, напевно, праві ті, хто вважає, що жодна, навіть найталановитіша, постановка не в силах передати всієї глибини цієї прози.
