Мандариновый лес

Наташа народилася у заводській слобідці, де пили, билися, рано вмирали. Вона була приречена повторити долю матері та інших жінок, які її оточували. Але життя ніби зглянулося над нею, дало проблиск щастя. І цим щастям стала любов до Чингіз, молодого художника, який, сам про те не підозрюючи, став батьком її єдиної дитини. Він зник з її життя так само раптово, як з'явився, і на згадку про себе залишив чудову, чарівну картину: мандариновий ліс, де маленькі помаранчеві сонечки мандаринів висять на величезних, могутніх деревах, освітлюючи дорогу тим, хто блукає у пошуках щастя. Все життя Наташу зігрівають спогади про те кохання, що було таким швидкоплинним і таким щасливим. І це кохання дає їй сили вірити, що щастя обов'язково її знайде.