Зигмунд Фрейд. Видатний лікар-психіатр, засновник теорії психоаналізу, ім’я якого відоме навіть тим, хто ніколи не читав його праць. Свого часу ідея Зигмунда Фрейда про вплив статевого інстинкту на психіку та розвиток людського суспільства справила ефект бомби, що вибухнула. Теорія про несвідоме, яке впливає на всі наші дії та вчинки, а також про сексуальний потяг як головну рушійну силу окремої особистості й суспільства загалом і донині викликає суперечки в науковому середовищі. Однак неможливо заперечити, що вчення Фройда про психоаналіз зробило неоціненний внесок у розвиток світової психології.
У праці «Психопатологія повсякденного життя» Фрейд розмірковує про психічний механізм забудькуватості. Чому добре знайомі поетичні рядки випадають із пам’яті або замінюються новими? За яким принципом прізвища сусідів і назви вулиць раптом замінюються співзвучними? Яким чином спогади дитинства витісняють схожі спогади?
У праці «Про сновидіння» Фрейд повертається до однієї зі своїх улюблених тем: аналізує та розбирає символіку снів.
